Невинні жертви поп-культури і зомбоящика

"Холодний січневий ранок 2007 року. Вашингтон, округ Колумбія. Станція метро. Людина зі скрипкою. Протягом 45 хвилин вона грає Баха. За цей час приблизно 2 тисячі осіб пройшли через станцію, більшість з них по дорозі на роботу. Після третьої хвилини виступу, чоловік середніх років помітив музиканта.

Він уповільнив крок і зупинився на кілька секунд, а потім знову поспішив у своїх справах. 4 хвилина: скрипаль отримав свій перший долар: жінка кинула гроші у капелюх і не зупиняючись, продовжила свій шлях. 6 хвилина: молода людина притулилась до стіни, щоб послухати. Потім подивившись на годинник швидко пішла. 10 хвилина: 3-річний хлопчик зупинився, але його мати поспішно смикнула його за собою. Малюк зупинився, щоб подивитися на скрипаля знову, але мати наполегливо потягнула його і дитина пішла за нею, весь час повертаючи голову. Ця дія була повторена з декількома іншими дітьми. Кожен батько, без винятку, змусив свою дитину, щоб та проходячи повз - рухалась швидше. 40 хвилина: музикант грає безперервно. Тільки 6 чоловік зупинилось й прислухались на короткий час. Близько 20 дали гроші, але продовжили свій рух, практично не затримуючись. Людина зібрала близько 32 долара. 45 хвилина: музикант закінчив грати і настала тиша. Ніхто його не помітив. Ніхто не аплодував. Ніхто не знав, що це був талановитий скрипаль Джошуа Белл, один з найбільших музикантів у світі. Він зіграв один з найскладніших творів, коли-небудь написаних для скрипки. На скрипці роботи Страдіварі вартістю 3,5 млн. доларів. За два дні до цього Джошуа Белл дав концерт в Бостонської філармонії . Всі місця були продані. Мінімальна вартість квитка становила 100 доларів"

Відео цієї події: