Свобода слова, що це таке, кому це потрібно і як це використовувати на практиці?

Ось що каже вікіпедія: Свобода слова — право людини вільно висловлювати свої думки – розглядається прихильниками лібералізму як одна з найважливіших громадянських свобод. В теперішній час охоплює свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси і ЗМІ); в меншій мірі стосується до політичної і соціальної реклами (пропаганди). Ідеологія лібералізму ставить державну цензуру, або будь-яку іншу форму державного примусу до висловлення поглядів або відмови від них, поза законом...

З точки зору демократії як політичної системи, найважливішою ознакою свободи слова є поширення такої інформації, яка може вплинути на результат виборів чи на роботу уряду. В більшості сучасних ліберальних демократій законодавчі обмеження незначні і запроваджуються тільки на час виборчих кампаній: публікації в ЗМІ повинні чітко давати зрозуміти, чи є їхньою метою вплив на вибори і хто реально несе за це відповідальність. Для того, щоб люди були достатньо поінформовані напередодні виборів, їм повинні бути доступні різні точки зору. Це насамперед відноситься до основних для виборців джерел інформації (на сьогодні це телебачення) і забезпечується або доступом до широкого ряду вільних від цензури і незалежних одне від одного джерел, або ж політикою плюралізму в ЗМІ, які займають монопольне становище. Зауважимо, що правило нейтральної точки зору, встановлене у «Вікіпедії», також дозволяє досягнути плюралістичного і безпристрасного висвітлення подій і висловлення думок. (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0)

07-06-2012р. У Дрогобичі обговорювалось питання про свободу слова у дискусійному клубі Анатлоія Власюка, який був присвячений 20 літтю створенню газети "Тустань". Виступали з своїми думками і журналісти і блогери і власники ЗМІ та інтернет ресурсів. Виступали також і політики та представники влади і громадянського суспільства. Як цікаво виявилось, то представники влади вважають: "Що не можна в пресі писати про погане, бо поганого і так навколо багацько, а потрібно писати про приємне і добре таке, що не компроментує владу і її представників". Блогери та інтернет видавці навпаки настоювали на тому, що якщо не будуть показані суспільно гострі питання в пресі, а це в основному публікації про темну сторону діяльності і життя, то ніхто і ніколи не буде працювати у напрямку покращення ситуації. Цікавими були розповіді про те, як за часів радянської влади, щонайменша публікація в пресі про неправильну діяльність чиновника, відразу призводила до його звільнення та покарання. Правда ніхто не уточнював, що в газетах писалось лише те, що дозволялось з верху, а тому публікуючи дані про негідного чиновника-це автоматично означало, що він не догодив комусь на верху. Багато журналістів говорили про те, що не можуть відверто усе писати, тому що не мають захисту. Поступили навіть пропозиції...(далі буде). Без громадянського суспільства - свобода слова це ще один вид товару (Анатолій Сивак)

В дискусії брали участь: Анатолій Власюк, експерти по свободі слова - Олександр Магльона, голова Асоціації "Нові Горизонти" і головний редактор однойменноїгазети, Олег Косик, керівник Центру громадських експертиз, Максим Федис, представник Інтернет-сайту "Дрогобич Інфо"; експерти по футбольних проблемах - Хосе Турчик, громадський діяч, Василь Кобільник, голова футбольноїасоціації Дрогобиччини, Володимир Вата, футбольний уболівальник, а також удискусіях брали участь Богдан Юзефів, голова громадської організації "Дрогобицька громада", Михайло Ваврин, голова Координаційної ради Блоку національно-демократичнихсил Дрогобичини,депутат Дрогобицької міської ради, МихайлоЗадорожний, депутат Львівської обласної ради, Тетяна Сивак, політтехнолог, Анатолій Сивак, економіст, Ярослав Янишин, голова Асоціації фермерів Дрогобиччини, Ярослав Бігуняк, фермер, Вячеслав Афанасьєв, голова Спілки автомобілістів Дрогобиччини, Степан Макар, голова Громадської ради при голові Дрогобицької райдержадміністрації, Сергій Розора, голова клубу щасливих людей, від журналістів - Іван Швед, головний редактор газети "Каменярі", Анна Баневька, головнийредактор газети "Гомін Галичини", Вікторія Лишик, незалежна журналістка, Оксана Каспрук,журналістка Інтернет-сайту "Дрогобич Інфо". Володимир Кендзьолка,  Громадський діяч Святослав Грабовський)

Ось відео з проведеного заходу: