Самосуд - альтернатива недіючій правохоронній системі?

Дослідження підтвердило, що громадяни вкрай негативно оцінюють діяльність правоохоронної системи в Україні. Діяльність міліції позитивно оцінюють 26% опитаних, негативно - 64; прокуратури: позитивно - 23, негативно - 63; діяльність судів: позитивно - 20, негативно - 69%.
Виявлене опитуванням переважно негативне ставлення суспільства до органів правоохоронної сфери (міліції, прокуратури, суду) свідчить про те, що люди вважають їх діяльність такою, що не відповідає суспільним призначенням правоохоронних органів. Більш того, можна сказати, що при такій оцінці міліція і прокуратура не сприймаються громадянами як правоохоронні органи, а суд - як орган правосуддя.

Негативні оцінки діяльності правоохоронних органів об'єднують всі регіони України. Причому найгірше оцінюється діяльність судів: у Західному регіоні негативно оцінюють діяльність судів 74%, позитивно - 18%, у Центральному регіоні, відповідно, - 73% і 16%, у Південному - 82% і 14%, у Східному - 55% і 27%. Діяльність міліції в Західному регіоні негативно оцінюють 69%, позитивно - 25%, у Центральному регіоні, відповідно, - 69% і 22%, у Південному - 66% і 33%, у Східному - 55% і 28%. Діяльність прокуратури в Західному регіоні негативно оцінюють 68%, позитивно - 22%, у Центральному регіоні, відповідно, - 66% і 17%, у Південному - 74% і 21%, у Східному - 52% і 28%.
На сьогоднішній день громадська думка щодо можливості застосування самосуду є такою:38% громадян вважають самосуд неприпустимим  у будь-якому випадку,  35% - упевнені, що самосуд взагалі неприпустимий, але в окремих випадках може бути виправданий. А майже кожен п'ятий (19%) - переконаний, що в наших умовах самосуд - це єдиний спосіб здійснити правосуддя. 
Цікаво, що навіть серед тих, хто сподівається на справедливе розслідування і суд над гвалтівниками О.Макар, 14% вбачають у самосуді єдиний спосіб здійснення правосуддя.
Якщо вдуматися, цифри вражають. У державі, в якій за Конституцією діє принцип ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА, в якій функціонує могутній правовий механізм, кожен п'ятий громадянин переконаний в тому, що самосуд є єдиним способом здійснити правосуддя. Кожен третій - допускає самосуд як форму правосуддя. Разом - це понад половини населення країни.
Доречно нагадати, що самосуд, по суті, є заміною державного правосуддя. Самосудом вважається незаконна розправа зі злочинцем (справжнім або гіпотетичним) без звернення до відповідних державних органів. Самосуд, як правило, здійснюється з метою забезпечення справедливості. Він є крайнім засобом, до якого вдаються тоді, коли на державу не можна сподіватися. Той, хто робить самосуд, розуміє, що він діє незаконно і понесе за це відповідальність. Не виключено - дуже сувору. Але це його не стримує, він свідомо йде на вчинення очевидно незаконного дії. Оскільки іншого виходу в державі, де він живе, - не бачить.У більш широкому суспільному розумінні, самосуд - це опір державі, що містить елемент бунтарства. Події, пов'язані з самосудом, можуть послужити детонатором до більш глобальним суспільним збурень. У всякому разі, самосуд свідчить про наявність великої системної суспільної проблеми. Завдання держави - не допускати появи такої проблеми, а в разі її виникнення - невідкладно вжити заходів до її вирішення.

Ставлення до самосуду, як виявилося, не залежить від віку і статі та прямо залежить від рівня освіти і матеріального статусу. Серед тих, хто має неповну середню освіту, підтримують самосуд як метод реалізації правосуддя 25%, серед тих, хто має загальну середню або середню спеціальну освіту, - 20%, а серед тих, хто має вищу освіту, - 15%. Серед респондентів, дохід сім'ї яких не перевищує 1000 гривень на місяць, самосуд підтримують 27%, там, де місячний дохід сім'ї коливається в межах 1001-2000 гривень, - 20%, там, де сімейні доходи становлять від 2001 до 5000 гривень, прихильників самосудів 16%, а там, де дохід перевищує 5000 гривень, - 10%.

Інформацію взято з http://umdpl.info/index.php?id=1339655757